10 вражаючих рослин світу.

Цікаві факти про мурах

За своїм суспільним устроєм мурахи – найбільш близькі до людини істоти на Землі. Кожне нове відкриття в мірмекологіі (науці про мурашок) лише підтверджує це. Мурашки майже всеїдні і нападають на будь-яку здобич, з якою можуть впоратися, не пропускають вони і мертвими комахами. У світі майже стільки ж видів мурах (8800), скільки видів птахів (9000). Мурахи ніколи не сплять!

Купання в мурашнику

                                         
                       Купання в мурашнику

І дятли, й ворони, та й інші птахи люблять поласувати мурахами. А деякі з них використовують цих комах у боротьбі проти дрібних паразитів, що заводяться у пташиному пір’ї. Деякі вчені вважають, що «мурашині» ванни приймають половина співочих птахів, а можливо, і всі птахи. От приміром, та ж таки ворона. Підлетить до мурашника, вляжеться на ньому, розгорне крила й ну душити на собі мурашню та змащувати пір’я мурашиною кислотою. Таке купання для неї виявляється досить корисним. За словами очевидця, одна ворона, розкопавши мурашник, приймала в ньому «мурашині» ванни цілих 25 хвилин!

Чому каченята ходять за мамою слід в слід, а курчата — безладною юрбою?

Чому каченята ходять за мамою-качкою строго в ряд один за одним, а курчата рухаються за куркою безладною юрбою?

І качка, і курка належать до виводкових птахів. Їх пташенята — каченята і курчата — народжуються опушеними, зрячими і з перших хвилин життя готові слідувати за матір'ю.

5 міфів про радіацію

Йод і свинець як способи захисту від випромінювання, зелене світіння радіоактивних речовин та інші поширені уявлення про радіацію.

Радіація «створена» людиною

Неправда. Радіація має природне походження. Приміром, сонячне випромінювання теж породжує радіаційний фон. У південних країнах, де дуже яскраве і гаряче сонце, радіаційний природний фон досить високий. Він, звичайно, не згубний для людини, але він вищий, ніж в північних країнах. Крім цього, існує й космічне випромінювання, яке від далеких космічних об'єктів доходить до нашої атмосфери.

Цікаві факти про бджіл

Бджоли – великі трудівники лісів, луків, полів і навіть боліт. Вони не тільки люблять солодощі, а й вміють їх готувати. Завдяки працьовитості їхній ми маємо величезну різноманітність фруктів, овочів і злаків, а також найсолодше, природні ліки – мед.

Перед вами декілька цікавих фактів про бджіл.

1. У бджолиній зграї повністю розподілені функції і кожен знає свою роботу. Є основна самка – цариця. Вона приводить потомство.

2. Її забаганки задовольняють так звані трутні. Мало того,що вони повинні забезпечити самку якісним заплідненням, так ще й залишаються без свого дітородного органу після закінчення процесу.

Яка риба найшвидше плаває?

Рекордсменом за швидкістю підводного плавання є риба-меч. Ця риба може виростати до 6 метрів і мати масу тіла більше півтонни. Переміщається вона із швидкістю урагану — до 130 кілометрів на годину! У неї страшна зброя — гострий меч, який утворений із зрощених кісток верхньої щелепи.Риба-меч не раз наводила жах на мореплавців і рибаків, нападаючи на їх парусні судна і навіть на військові кораблі та пробиваючи своїм мечем корпус рибальських човнів. В кінці Другої світової війни її нападу піддався англійський танкер «Барбара». Півтораметровий меч цієї риби пробив корпус і застряг там. Проте риба зуміла висмикнути меч і кинулася в нову атаку. Її розмір був приблизно 5 метрів, а вага близько 660 кілограмів.

Як довго живуть тварини?

Довгоживучі види зустрічаються на різних ступенях еволюційного розвитку тварин.

З багатоклітинних тварин губки живуть до 10— 15 років, представники різних груп черв’яків від 1-3 до декількох десятків років, павуки 4—5 роки, а іноді до 20 років (це самки тарантулів), ракоподібні — від декількох тижнів (дафнія) до 50 років (омари).

Комахи живуть недовго, але деякі види можуть досягати віку до 40—60 років.

Який ссавець найглибше занурюється?

Чемпіоном по пірнанню є кашалот. У гонитві за своєю улюбленою їжею – глибоководними (дуже великими) кальмарами — кашалот здатний зануритися в океанські глибини на 2,5 кілометра.

Как ходят слоны

Слоны ходят на цыпочках

Исследователи из Квинслендского университета пишут в статье в Royal Society Open Science об особенностях слоновьей походки. Вместе с коллегами из одного природоохранного парка в Южной Африке они учили африканских слонов ходить по специальной поверхности, снабжённой датчиками, которые отслеживали распределение давления под ногой у животных. 

Путешествующие угри «едят» свои кости

Во время миграций к месту нереста речные угри питаются в том числе и за счёт собственного скелета.

Речные угри, появляясь на свет в Саргассовом море в Атлантическом океане, отправляется в реки Европы, где живут 5–20 лет. Затем, когда приходит время оставить потомство, они из рек отправляются обратно в океан, преодолевая расстояние в 5 000 км.

Как живут самцы без Y-хромосомы

Оставаться самцом можно и без Y-хросомомы

У млекопитающих пол зависит от того, какие половые хромосомы получит зародыш при оплодотворении: если обе из них будут Х, получится «девочка», если одна хромосома будет Y, получится «мальчик». На Y-хромосоме есть ген SRY, который, взаимодействуя с генами на других хромосомах, запускает мужской типа развития. Кажется логичным, что если нет Y-хромосомы, то никакого «мальчика» не получится – SRY-гена ведь нет. Но, как говорит царь берендеев в сказке А.Н. Островского «Снегурочка», «полна чудес могучая природа»: на одном из островов Рюкю живёт рюкийская колючая мышь, у самцов и самок которой одинаковое число хромосом, при этом у самцов никакой Y-хромосомы – и при этом они остаются самцами. У родственного вида – колючей мыши острова Токуносима – та же история.

«Дьявольское» молоко

Дьяволово молоко побеждает суперустойчивых бактерий

Сумчатые тасманийские дьяволы, как и все млекопитающие, выкармливают своих детёнышей молоком. И молоко их, как оказалось, обладает совершенно замечательными свойствами. В свежей статье, опубликованной в Scientific Reports, исследователи из Сиднейского университета пишут, что в молоке дьяволов содержатся антибактериальные пептиды, которые убивают даже устойчивых к антибиотикам микробов. В частности, эти пептиды, называемые кателицидинами, действуют против MRSA – одного из самых неприятных штаммов золотистого стафилококка, нечувствительного к целому ряду антимикробных препаратов.
Детёныши у сумчатых животных появляются на свет в известном смысле недоношенными, с ещё плохо работающей иммунной системой, и дезинфицирующее молоко помогает им защититься от возможной инфекции. Похожие пептиды есть также в молоке некоторых валлаби и опоссумов, и даже у человека – но если у сумчатых в арсенале обычно несколько молочных кателицидинов, то у человека всего один. Возможно, в будущем, когда мы больше узнаем свойства таких антимикробных пептидов, на их основе удастся создать новые, намного более эффективные противобактериальные лекарства. 

Тасманийский дьявол, принимающий солнечные ванны. (Фото Dietmar Down Under / Flickr.com.)

Интересная жизнь улучшает иммунитет

У мышей, которым есть где бродить и что исследовать, иммунные клетки лучше готовы к встрече с инфекцией.

Известно, что порой окружающая среда и образ жизни влияют на иммунную систему сильнее, чем гены. Например, в прошлогодней статье в Cell, авторы которой сравнивали состояние иммунной системы у однояйцевых и двуяйцевых близнецов, говорилось, что ненаследственные факторы перекрывают наследственные в 3/4 случаев; то есть прививки, сделанные в прошлом, микробы и токсины, с которыми приходилось когда-то бороться, рацион питания, и даже то, насколько человек следил за зубами – всё это определяет состояние иммунной системы в гораздо большей степени, чем доставшиеся от родителей генетические инструкции. Но ведь внегенетические факторы не исчерпываются токсинами, бактериями, рационом питания и больными зубами.

                                                  Человеческий Т-лимфоцит.

В статье в Frontiers in Immunology исследователи из Лондонского университета королевы Марии пишут, что активность Т-лимфоцитов во многом зависит от того, насколько разнообразная среда вокруг индивидуума.

Почему рыбы такие разные

Удвоение генома у предков костистых рыб вряд ли может быть причиной огромного  разнообразия их видов.

Наверное, даже вполне далёкие от биологии люди представляют себе, как выглядят камбалы, морские коньки, длиннотелые угри и мурены, не говоря уже о сельдях, лососях и тунцах, которых можно увидеть в любом рыбном магазине. Все они относятся к группе костистых рыб (Teleostei) – их скелет полностью окостеневает, за что они и получили своё название. Сейчас их известно около 30 тысяч видов – больше, чем всех современных млекопитающих, птиц, пресмыкающихся и земноводных вместе взятых.

Морские коньки – обладатели необычной формы тела для рыб. (Фото Joanne Merriam /

Такое удивительное многообразие рыб всегда поражало биологов.

Пауки-скакунчики неплохо слышат

Крохотные пауки-скакунчики слышат звуки на расстоянии в несколько метров.

Пауков традиционно считают глухими – якобы если они и слышат какие-то звуки, то лишь те, которые звучат совсем рядом, на расстоянии нескольких сантиметров. Однако результаты экспериментов Пола Шамбла (Paul Shamble), Рональда Хоя (Ronald R. Hoy) и их коллег из Корнельского университета говорят о том, что, по крайней мере, у некоторых пауков со слухом всё в порядке.

Чи є різниця між морськими та прісноводними рибами?

На перший погляд все зрозуміло: риби, що все життя проводять у морях (солоній воді) — морські риби, тоді як ті, що живуть в прісній воді — прісноводні.
А куди віднести риб, що живуть у прибережних частинах морів, куди впадають великі об’єми прісної води річок?  Їх прийнято вважати солоноватоводними.
Варто повернутися до історії розвитку риб. Тварини, що належать до одного й того ж класу, класу риб, але поводяться зовсім по-іншому! За викопними рештками риб іхтіологи приходять до висновку, що одні риби, проживши тривалий час в морі, переселилися в прісні водойми, інші ж, навпаки, з прісних водойм переселилися в море і стали морськими.

Чому у наземних тварин переважає внутрішнє запліднення?

Дати відповідь на це питання досить не важко, але давайте по порядку…

Однією з основних властивостей живих організмів, що дозволяє існувати кожному виду тварин протягом багатьох поколінь є — розмноження. Існує два основних вида розмноження: безстатеве і статеве. У безстатевому розмноженні бере участь тільки одна батьківська особина, яка в процесі цього здійснює ділення для утворення двох або більшого числа нових особин.

Відповідно до цього розрізняють такі форми безстатевого розмноження:

Захоплюючі факти про тварин

Ви думаєте що світ тварин простіше, ніж світ людей? Цікаві факти про тварин, зруйнують цей стереотип!

1. Щоб зробити кілограм меду, бджілка повинна облетіти 2 млн. квіток.

2. Годування дитинча зовсім не легка справа для китів. Після 10-12 місяців в утробі матері на світ з'являються маленькі кити розміром до третини дорослого кита (а у випадку з Блакитним китом це 10 метрів). Мати м'язами виплескує молоко в рот дитинчаті, що міцно тримається за сосок (так, вони у китів є). Жирність молока китів — близько 50%, що в 10 разів більше жирності людського молока. Відповідно і діти ростуть набираючи в день до 90 кілограм.

Як кенгуру отримало назву «кенгуру»?

Як кенгуру отримало назву «кенгуру»?Цікава історія відбулася з першими європейськими переселенцями в Австралії. Вони побачили тут дуже дивну тварину, яка стрибала, від¬штовхуючись довгими задніми ногами. А з великої кишені, що висіла на череві звіра, визирала кумедна вухата мордочка дитинчати. «Що це таке?» — спитали вкрай здивовані європейці. «Кен ге роо» (кенгуру), — відповіли місцеві мешканці.

З того часу незвичайну тварину почали називати кенгуру. Незабаром так назвали й невеликий острів, розташований на південь від материка Австралія. Минуло багато десятиліть, перш ніж європейці зрозуміли, що мовою корінних мешканців слово «кенгуру» означає «я вас не розумію».