Ланцюги живлення тварин на прикладах

Нічого в світі не з’являється нізвідки і не зникає безслідно, так само й в тваринному світі не існує істот, які не були б їжею для одних і в той же час не поїдали інших.

Переважна більшість комах харчуються рослинами й в свою чергу складають в повному чи частковому обсязі раціон для жаб та птахів. В свою чергу дрібні пташки і жаби улюблена їжа змій. Зміями харчуються багато хижих птахів. У великих хижих тварин здавалося б немає ворогів, та вони є в іншому вигляді: це кліщі, блохи й інші паразити. Одна й та ж тварина входить в різні ланки різних ланцюгів харчування тварин. Зазвичай першим рівнем є рослини, далі все залежить від екосистеми й ролі тварин в ній.

Кожен ланцюг живлення має скінченну кількість рівнів, все пояснюється тим, що для кожного наступного рівня біомаса зменшується в десятки, а то й сотні разів. З 1000 кг трави й листя кінь виростить 100 кг свого тіла. А для ведмедя 100 кг конини забезпечать 10 кг його живої маси. Існує термін для визначення цієї залежності: екологічна піраміда. Вона показує на скільки кожна наступна сходинки відрізняється від попередньої і складається зазвичай із від трьох до п’яти рівнів.

Бувають і довші ланцюги, але це вже скоріше виключення. Наприклад ланцюг живлення паразитів:  гусениця, що паразитує на рослинах, сама є жертвою личинок мух, ті в свою чергу — черв’яків-нематод. В нематодах живуть бактерії, які страждають від вірусів.

Людина, як найбільш досконала істота живого світу часто розміщується на вершині багатьох ланцюгів живлення. Але й в антропогенному світі існують свої правила. А саме, чим більша густина населення певної території, тим коротший там ланцюг харчування, тобто люди цієї території переважно харчуються рослинною їжею. Найбільша густина населення на планеті – це територія Китаю й Індії. Там люди переважно харчуються рослинною їжею (вегетаріанці беруть свої корені саме звідти). Тоді як для Європи і України наявність в раціоні м’яса й риби незамінна протягом останніх тисяч років.

Для прикладу: у 1953 р. в містечку на японських островах лікарями була виявлена хвороба незрозумілого походження. Хвороба вражала центральну нервову систему – люди втрачали слух, зір, пам’ять, а інші й сходили з розуму. Досліди показали – люди отруюються ртуттю, хоча ніяких прямих чинників для цього не було. Почавши досліджувати проблему глобально, вчені виявили, що причиною всьому завод, який знаходиться неподалік й скидає відходи свого виробництва в затоку. Тієї мізерної кількості ртуті вистачило, щоб вона накопичувалася протягом довгого часу спочатку в в водоростях, потім в організмах що їх поїдали. Згодом ртуть накопичувалася в кісткових рибах й щуках і акулах. А люди які рибалили з давніх часів в одному й тому ж місці навіть здогадуватися не могли, на яку небезпеку наражають себе і своїх близьких. Ніщо в світі не зникає безслідно й ніщо не з’являється з нічого – потрібно пам’ятати про це.