Мій досвід

Розвиток пізнавальної активності учнів
на уроках біології.


«... Щоб дати учням іскорку знань,
вчителеві треба ввібрати
ціле море світла.»
В. Сухомлинський.

Закономірністю розвитку суспільства, як результат загострення його протиріч, є неминучі зміни соціального укладу держави, реформування системи взаємин та психології поведінки громадян, зниження матеріального рівня їх життя. Правдива східна мудрість: найскладніше жити в епоху змін. Ці зміни зачіпають як дорослих, так і дітей. Діти ж в цьому сенсі є менш захищеними від негативного впливу перемін і боляче страждають від невідповідності теоретичних обґрунтувань реаліям життя. Саме тому головним завданням школи є не лише забезпечення учнів знаннями, а й підготовка їх до самостійного життя в умовах нового соціуму. Кожне із шкільних занять повинне мати контекст підготовки до життя, а тим більше уроки біології,  як «науки про життя». В процесі вивчення предмета дитина повинна пізнати не лише мудрості біологічної теорії чи їх практичне значення, а й більше – закономірності філософії поведінки людини за тих чи інших обставин. Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:
-         гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях;
-         самостійно і критично мислити;
-         грамотно працювати з інформацією (вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези розв’язання проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами розв’язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для розв’язання нових проблем, критично ставитися до знайденої інформації);
-         уміти самостійно працювати над розвитком особистого морального, інтелектуального, культурного рівня.

У структурі змісту шкільної освіти біологія як світоглядна дисципліна має забезпечити формування в учнів наукової картини живої природи, розкрити роль біологічних знань у сфері промисловості і культури, створення свідомої мотивації на здоровий спосіб життя, засвоєння норм і правил екологічної етики. На сучасному етапі розвитку освіти в школах будь-якого рівня все більшої актуальності набуває проблема формування і розвитку пізнавальних інтересів школярів.
Досвід свідчить, що від того, наскільки учні зацікавлені предметом, залежить їх активність на уроці. А від неї, у свою чергу, - ефективність самого уроку. Як наслідок – формується вміння використовувати на практиці отримані знання, що є складовою компетентності особистості. Причиною низької якості знань школярів з біології є порушення об’єктивного закону засвоєння знань, коли під час уроку діяльність учнів зводиться лише до сприйняття готових знань, викладених учителем, часу на осмислення, запам’ятовування та узагальнення матеріалу не залишається.
Розвиток пізнавальної активності учнів – це діяльність учителя, спрямована на підвищення рівня пізнавальної активності школярів, стимуляцію в них навчальної активності. Пізнавальна (навчальна) активність школярів полягає в прагненні вчитися, долаючи труднощі на шляху отримання знань, докладанні максимальних вольових зусиль та енергії в розумовій діяльності. Йдеться не лише про зовнішню активність (підняття рук, переписування, гортання сторінок підручника), а головним чином, про внутрішню розумову активність учня, творче мислення.
На рівень активізації пізнавальної активності впливає позиція вчителя, стиль його спілкування з учнями на уроці, успішність та настрій самих учнів (успіхи в навчанні та позитивні емоції підвищують пізнавальну активність). Тільки справжня спільна діяльність учителя та учнів забезпечує активну навчальну діяльність класу на уроці. Зрозуміло, що ступінь пізнавальної активності учнів залежить і від них самих, від їхньої вихованості, свідомості, зацікавленості, вольових зусиль, оскільки учень є не тільки об’єктом, а й суб’єктом навчального процесу. Але якщо у школяра цих властивостей поки що немає, то їх формування також є професійною функцією вчителя. Усі труднощі, діалектичні суперечності навчання полягають у тому, що на уроці необхідна пізнавальна активність учнів, а вона залежить від учителя, його вміння активізувати їх. Я глибоко переконана, що ступінь активності школярів, тобто пізнавальний інтерес, є реакцією на методи та прийоми роботи педагога, показником його педагогічної майстерності.
Однією з необхідних умов підвищення навчальних досягнень учнів є розвиток пізнавальних умінь учнів, які стимулюють їх пізнавальну активність. У цьому зв’язку стимулом пізнавальної діяльності є пізнавальний інтерес, який визначається як спрямованість особистості, звернена до пізнання. Досліджуючи проблеми пізнавального інтересу психологи і педагоги сходяться на тому, що закономірності розвитку природи, біологічні явища і процеси становлять неабиякий інтерес для учнів. Тобто саме біологія і предмети природничого циклу мають величезні можливості для розвитку пізнавальних інтересів.
Зміст навчального матеріалу істотно впливає на розвиток інтересів і тому значну роль відіграє вибір методів, використання різних форм проведення навчальних занять, що не тільки урізноманітнює навчальний процес, а й викликає у школярів задоволення від самої діяльності. Урок не може бути цікавим, якщо учень постійно включений в одноманітну за структурою і методикою діяльність. Учитель повинен зробити, незалежно від теми навчальний матеріал цікавим і доступним, таким, який викликав би зацікавленість цією темою. Адже нерідко матеріал, що подається в підручниках, має описовий характер або занадто деталізований, перевантажений термінами. Усе це гальмує розвиток мислення школярів, загрожуючи втратою в них активних інтересів, формуються негативні емоції щодо навчального предмета.
У ході розвитку пізнавального інтересу не слід забувати про індивідуальний підхід до кожної дитини. Оскільки він сприяє поліпшенню умов для продуктивної праці учнів, забезпечує формування самостійності, ініціативи, творчості. У процесі навчальної діяльності враховую рівень навчальної підготовки учнів, їх працелюбність і працездатність, темп і ритм праці, інтереси та здібності. При цьому особливу увагу  зосереджую на діяльності тих учнів, ритм і темп праці яких відрізняється від інших: ліквідації прогалин у знаннях тих учнів, що відстають, навчанні їх уміння працювати, а також на поглибленій роботі зі здібними дітьми, які виявляють інтерес до предмета.
Сукупність методів активізації пізнавальної діяльності учнів має назву „методи активного навчання”. Активне навчання передбачає використання системи методів і прийомів, спрямованих, головним чином, не на повідомлення учням готових знань, їх запам’ятовування і відтворення, а на організацію учнів для самостійного одержання знань, засвоєння вмінь і навичок у процесі активної пізнавальної і практичної діяльності.
Для розвитку елементів творчої діяльності учнів я використовую методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:
-         пізнавальні ігри (стимулюють практичні навички, розвивають уяву, змінюють мотиви навчання, знання забезпечують успіх школярів у реальному житті, а не колись у майбутньому житті);
-         метод конкретних ситуацій розвиває здатність аналізувати і самостійно формулювати пізнавальні завдання;
-         метод продукування нових ідей («Мозкова атака» – це групова творча діяльність, під час якої продукують нові ідеї щодо розв’язання проблеми) формує творче мислення, навчає працювати в різноманітних умовах, формує культуру спілкування.
Форми і методи розвитку пізнавального інтересу використовую на різних етапах уроку,  як елемент домашнього завдання , у позаурочний час.
Пізнавальна активність учнів підвищується, якщо вдається створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення нового матеріалу, тобто викликати в учнів запитання: чому відбувається таке явище? Як можна пояснити цей факт? За таких умов учні протягом уроку, слухаючи пояснення, активно шукатимуть відповіді на запитання.
Наголошую, що проблемну ситуацію створює не будь-яке питання, задача або протиріччя. Якщо на те чи інше питання учень має готову відповідь, то в цьому випадку ніяких розумових зусиль немає, крім згадування і відтворення вже відомих йому знань. Пізнавальна ж проблема характеризується тим, що вимагає від учня того, що виходить за межі знань, які він має. При цьому в ній має бути щось невідоме, що вимагає пошуку, логічних зв’язків та наукових передбачень.
Важливо, щоб проблемна ситуація містила в собі деякий психологічний елемент, який полягає в новизні та яскравості фактів, незвичайності пізнавальної задачі, з метою зацікавленості та сприяння самостійного пізнавального пошуку. Залежно від змісту навчального матеріалу, психолого-вікових особливостей учнів використовую різноманітні способи створення проблемної ситуації.
1.     Спосіб аналогій
У цьому випадку я спираюсь на життєвий досвід учнів або активізую вже раніше отримані знання для розв’язання нових задач.
* Чому людині, що вже захворіла, не можна робити щеплення? 
(9 кл."Кров і лімфа")

2.     Пошук причин, які зумовлюють те чи інше явище, що вивчається на підставі виконаних дослідів, аналізу матеріалу, що вивчається.
* Плазма крові людини складається на 90% з води. Поясніть, чому людині, що втратила велику кількість крові, не можна вводити дистильовану воду? (9 кл. «Кров і лімфа»)
3.     Повідомлення парадоксального факту, висування гіпотез, передбачень
* Біохімік Палладін О.В. запропонував льотчикам уживати вітамін А. поясніть біохімічний механізм цього явища. 
(9 кл.  «Сенсорні системи» ).
Подаючи новий матеріал, застосовую:
*    Прийом «Зацікав». У змісті навчального матеріалу є надзвичайно цікаві факти. Це дає можливість не просто викласти програмний матеріал, а зробити його живим, привабливим та глибоким за змістом, що збагачує і розширює знання, які мають учні.
* У горах Європи, в тому числі й у Карпатах, на скелях та в печерах росте особливий вид мохів. Зелена нитка, що проростає зі спор цього моху, живе тривалий час і досягає значних розмірів. Здатна вона й до світіння в темряві - особливі лінзоподібні клітини вловлюють слабке світло й спрямовують його на хлоропласти, створюючи умови для фотосинтезу. Світло проходить крізь мох, і стінка клітини відбиває його вже як зелений промінь. Світіння цього моху породило народні легенди про гномів, які вночі в печерах із ліхтарями охороняють скарби. (6 клас .Мохи)
* Серце – найпрацездатніший у світі двигун. Наприклад: робота серця за добу дорівнює 192 240 Дж, а  за 8,5 годин бігу на лижах серце людини перекачує з артеріальної до венозної системи цілу цистерну крові – 30 тон. І цей дивовижний „насос” працює все життя без зупинок і „ремонту”. (9 клас „Кровообіг і лімфообіг”).
*Найнебезпечніша жаба мешкає в Південній Америки. Її отрута, що виділяється назовні залозами секреції, набагато небезпечніше, ніж у кобри. Там же живе дивовижна жаба, сама вона невелика, всього 4-5 см, але от її потомство (пуголовки) переростає мати в 3-4 рази. Але в міру дорослішання вони повертаються в стандартні розміри. Даний вид за таку особливість отримав назву "парадоксальна жаба". (7клас. Земноводні)
*    Прийом Хвилинка-цікавинка»
-  Завдяки водоростям щорічно зв’язується 175 млрд т вуглецю й утворюється 400 млрд т органічних речовин та 460 млрд т О2.
  Близько 80 водоростей вживають в їжу. Серед зелених водоростей використовують ульву (морський салат). Поживна цінність сирих їстівних водоростей наближається до цибулі й картоплі.
  Мармелад виробляють з особливої речовини, отриманої з бурої водорості. (6 клас. Водорості)
-         Кожний еритроцит містить близько 270 млн. молекул гемоглобіну.
Склад плазми крові нагадує склад води доісторичних прапорів, у яких зародилося життя.
У 100 г крові міститься в середньому 16,7 г гемоглобіну. (8 клас.  Внутрішнє середовище організму. Еритроцити.)
*    «Шпаргалка» 
      Учням пропонується прочитати текст. Необхідно передати його зміст з   допомогою малюнків, умовних позначень або схем. Ці шпаргалки віддаються вчителю. За бажанням учні підходять до вчителя і витягують шпаргалку. За цією шпаргалкою потрібно відтворити текст. Відзначаються найкращі шпаргалки та відповіді.
Прийом семантизації, який використовую на своїх уроках, формує зацікавленість завдяки розкриттю змістового значення поняття, назви.
* давньогрецький вчений Герофіл описав дванадцятипалу кишку і дав їй таку назву. Як ви гадаєте чому? (8-9 класи.  Травлення)
На уроках нерідко використовую прийом етнографії: примушую не лише відчувати важливість матеріалу, але й доторкнутися до духовних джерел, історії свого народу.
* Давно те діялось. Важко жилося людям на нашій славній Україні. Багато ворогів зазіхало на її багаті землі. То кримчаки налітали, то поляки, то турки. Грабували, забирали в рабство, полювали за красунями, котрих згодом продавали. Люди боронилися, чим могли, хто вилами, хто сокирою. А сотник Грицько Кандиба шаблею захищав свою сім’ю. Та сили були нерівні. Порубали його вороги, накинули аркан на шию дружині і потягли за собою. Тільки доньці Мальві вдалося сховатися. Люди шанували дівчинку за те, що зналася на усякому зіллі і лікувала травами. Ту науку перейняла від матері, а батько її ще змалечку навчив вояцькому ремеслу. Не один бусурман зазнав смерті від дівочої руки. Вродлива, горда Мальва наводила жах на ворогів. П’ять корів обіцяли тому, хто видасть її. Якось в осінню негоду прийшла обігрітися до козака Нагнибіди. Та запроданець виказав дівчину. Порубали її на шматки та й розкидали на всі боки. І розрослося чудове зілля, яке односельці називали Мальвою. А село, де росла і жила красуня, назвали Мальвині Граблі. Добре пам’ятали люди, як вона граблями вбивала бусурманів. Біля кожної хати ростуть мальви. Це пам’ять про сміливу і безстрашну дівчину, яка любила свій рідний край, свій народ і віддала за нього своє життя. ( Легенда про мальву)
* Папороті – рослини, цікаві не лише ботанікам. На ці незвичайні і цікаві рослини і раніше звертали увагу. Серед вірувань українського народу також є спогади про папороті. У книзі українського етнографа Олекси Воропая «Звичаї  нашого народу» ми можемо прочитати одне з таких вірувань: «Існує вірування, що в ніч напередодні Івана Купала дерева переходять з місця на місце й шумом гілля розмовляють між собою. Хто має цвіт папороті, той може бачити як розходяться дуби й чути, як ведуть вони свою тиху розмову; може зрозуміти мову всякого створіння; може бачити, де заховані в землі скарби, і здобувати їх.» Може й ми з вами влітку вирушимо шукати квітку папороті? Якщо ні,  то чому? (6 клас, «Вищі спорові рослини»)
*Кажуть, якщо хто зруйнує гніздо лелеки, то тому не уникнути нещастя. Лелека неодмінно спалить все у тієї людини. Існує також повір'я, що те місце, де в'є гніздо лелека, дуже хороше і приносить велике щастя його господарю. Якщо лелеки вилітають із двору несподівано і не повертаються в гнізда, то буде пожежа або двір спустіє. Не можна розкидати гніздо боцюна (лелеки), бо на цей будинок ударить грім. Якщо лелека заглядає вгору - на вмируще. Лелека - це заклятий чоловік, який давно колись ніс повний мішок чогось - того, що йому доручив Бог і наказав не розв'язувати мішка і не заглядати, що несе, а вкинути в глибоку річку. А чоловік не витерпів, щоб не заглянуть. Та тільки розв'язав мішок, а звідти як рушили і жаби, і ящірки, і вужі - все те, що лелека тепер збирає... (7 клас. Птахи. Різноманітність, роль у природі та житті людини)
На етапі узагальнення вивченого матеріалу використовую такі способи розвитку пізнавального інтересу:
1. Евристичний спосіб.
Спираюсь у своєму запитанні на знання, що мають учні, спонукаю їх за допомогою додаткових питань знайти правильну відповідь.
*Уявіть собі, що ви змерзли і, щоб зігрітися, робите гімнастику. Чому ваше серце стало інтенсивніше працювати? Чому вам стало тепліше? Науково обгрунтуйте ваші міркування. (9 клас, «Кровообіг і лімфо обіг»).
2. Спосіб наукової суперечки.
Створюю на уроці ситуацію суперечки, особливу увагу приділяючи вмінням учнів доводити та обгрунтовувати свої твердження.
* Сперечаються два товариша. Один стверджує, що пристосування в будові і поведінці організмів будь-якого виду вже дійшли до певного порогу, подальшого удосконалення сучасних видів не може бути, видоутворення вже відбулося, оскільки природній добір відбувається мільярди років і вже досяг своєї мети. Інший стверджує протилежну думку, що в будь-якого виду є свої недоліки, а середовище непостійне, оскільки добір продовжуватиметься, поки існує життя. Яка ваша думка з цього питання? Відповідь аргументуйте. (11 клас, «Основи еволюційного вчення»).
3. Використання натуральних об’єктів у завданнях
*Розгляньте кактус, знайдіть ознаки пристосування до посушливих умов. (6 клас, «Організми і середовище існування»)
4. Складання таблиць і схем.
* Порівняйте артерії, вени та капіляри . Результати порівняння оформіть у вигляді таблиці. На підставі порівняння спробуйте пояснити причини подібностей і відмінностей у їх будові. (8-9 клас, «Кровоносні судини»).
5. Прийом  «Лови помилку»     
          Одного літнього  сонячного дня, проходячи повз городні зарості, я почула суперечку.
-   Я – королева всіх плодів. Я соковита й солодка, як ніхто, - сказала Диня, повертаючи свій жовтий бік до Сонця.
-   Ні, я – заперечила картопля. – Мене варять, мене труть, пироги з мене печуть.   Круглобокий Баклажан аж посинів від злості.
-   У нашому роду ніколи не виникали подібні суперечки, - сердито промовив він.
-   Почекайте, - перебила його Петрушка. – Я зараз в усьому розберуся. Довго вони сперечались, уже зовсім стемніло, але так і не дійшли спільної думки.                                                                                                                                     Знайдіть у казці біологічну помилку.  (6 клас. Плоди: будова та значення.)
6. Прийом «Ланцюжок»
       Учні читають запропонований учителем текст. Потім кожен по черзі має поставити запитання до тексту і водночас дати відповідь одним словом на поставлене йому запитання. Виграє той, хто поставить найцікавіше запитання і дасть найвдалішу відповідь.
7. Ігровий прийом «Вірю - не вірю». Кожне питання починається словами: «Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодиться з цим твердженням чи ні.
     На уроках узагальнення вивченого матеріалу використовую ігровий прийом «Портрет». Зачитую твердження, в якому описово подані відомості про рослину, тварину. Учні намагаються впізнати об’єкт, особу. Якщо не вдається, зачитую друге твердження, що містить більш точну інформацію. Третє твердження містить таку інформацію, що не впізнати згадуване не можна. Якщо учні вгадують характеристику з першого твердження – отримують вищий бал, з другого підходу оцінка нижче, з третього - ще нижче.
Наприклад:
1.Морський житель, пересувається у воді, з легкістю і грацією махаючи «крилами».
2. Здатен вистрибувати з води на 1,5 м над поверхнею. Живиться планктонними ракоподібними і дрібною рибою.
3. Інша назва «велетенський морський диявол». (Скат манта)
    У процесі вивчення біології домашні завдання, на мою думку, повинні поступово ускладнюватися, нести все більше навантаження і пропонувати учням такі ускладнення, які вимагають від них постійного пошуку, усвідомленого використання логічних операцій, розв’язання протиріч, що виникають, знаходження найбільш раціональних і ефективних методів і прийомів навчання. Крім того учні повинні не лише навчитися працювати з додатковими джерелами інформації, а й уміти знайти потрібну для аналізу інформацію.  Доцільно використовувати ігровий прийом «Творче завдання». Зазвичай воно виконується на добровільних началах і стимулюється високою оцінкою й похвалою. Діапазон творчих завдань широкий. Однак серед них можна виділити деякі типові групи. Наприклад, учням пропонується розробити:
1) легенди, казки, фантастичні оповідання з навчальних тем;
2) чайнворди, кросворди і т. п.;
3) тематичні збірники цікавих фактів, прикладів і задач.
4) сенкани
5) навчальні міні-проекти
    Особисто використовуючи мультимедійні технології, я спонукаю учнів до творчої самостійності у проектній діяльності, створенні та захисті творчих проектів, які розвивають творчі, пошукові, дослідницькі здібності учнів, підвищують їх пізнавальну активність, сприяють формуванню навичок, що можуть стати корисними в житті, дають можливість вільно орієнтуватися в інформаційному середовищі, аналізувати, систематизувати та обробляти отримані дані, формувати власне бачення проблеми та способів її вирішення. Інформаційні технології створюють рівні умови для самовираження та самоствердження  учнів.

 
ВИСНОВКИ
Пізнавальні інтереси розвиваються в ході навчальної діяльності, яка має об’єктивні закономірності та впливає на їх інтенсивність. Оволодіваючи знаннями, учні розв’язують пізнавальні завдання різної складності.
Досвід свідчить, що розвиток пізнавальних інтересів забезпечує активну творчу роботу учнів, дає змогу створити позитивну мотивацію навчальної діяльності, допомагає реалізувати триєдину мету – навчання, розумовий розвиток і виховання особистості та формувати життєвих компетентностей.
Для розвитку пізнавального інтересу учнів створюю на уроці такі педагогічні ситуації, які дають можливість кожному учневі виявити ініціативу, самостійність, підтримувати прагнення знаходити власний спосіб роботи, аналізувати та оцінювати роботу інших.
 На мою думку, для підтримки активності учнів необхідно не лише застосовувати різні прийоми і засоби навчання, у вчителя повинно ще бути бажання розвивати властиву дитині пізнавальну потребу. З цією метою використовую різноманітні види пізнавальної діяльності, а також мотиваційний, змістовно-операційний та вольовий компоненти пізнавальної діяльності.
Індивідуально підходжу до запитів і потреб учнів, враховуючи їхні психологічно-вікові особливості, застосовую методи емоційного стимулювання навчання.
Саме за таких умов можливе виховання компетентної особистості, підготовленої до майбутнього, яка зможе самореалізуватись в соціумі як свідомий громадянин, відповідальний сім’янин, професіонал; особистість, що здатна обстоювати свої життєві цінності, а також піклуватися про інших.
Порівнюючи результати досягнень учнів з біології на кінець навчального року, можу зробити висновок: цілеспрямована системна робота над   розвитком пізнавальної активності вагомо впливає на якість знань з предмету, що видно з діаграми якості знань учнів (середній арифметичний показник учнів 6-11 класів)

  

Вважаю, що систему форм і методів активізації пізнавальної діяльності учнів доцільно використовувати кожному вчителю.

Немає коментарів:

Дописати коментар