Розробки уроків

Тема уроку. Мохи.

   Цілі: сформувати знання про харак­терні особливості мохоподібних, ускладнення їхньої організації порівняно з водоростями; роз­вивати вміння працювати з на­вчальною літературою, порівню­вати та формулювати висновки; виховувати бережливе ставлення до природи.

   Основні поняття: мох, дводомна рос­лина, життєвий цикл, коробочка, бріологія.

    Тип уроку: засвоєння нових знань.

    Обладнання: гербарні екземпляри політриху звичайного, сфагнуму, таблиці «Зелений мох — зозулин льон звичайний», «Сфагнум».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань

Біологічний диктант

Із запропонованого переліку термінів і понять у першому та другому варі­антах укажіть, які з них відповідають визначенням 1—6, позначаючи їх від­повідними цифрами.

Терміни і поняття:

1.  Статеве покоління.

2.  Зигота.

3.  Нестатеве покоління.

4.  Рівноспорові рослини.

5.  Різноспорові рослини.

6.  Тканина.

7.  Основна тканина.

8.  Провідна тканина.

9.  Твірна тканина.

10.Покривна тканина.

Варіант І

1.  Сукупність клітин, які мають спільне походження, подібну будову і виконують  однакові функції.

2.  Рослини, які мають два типи спор.

3.  Покоління в житті спорових рос­лин, на якому утворюються ста­теві клітини.

4.  Тканина, яка захищає тіло росли­ни від несприятливих умов.

5.  Клітина, з якої починається роз­виток нестатевого покоління.

6.  Тканина, в якій відбувається фо­тосинтез.

Варіант II

1.  Тканина, яка забезпечує рух ре­човин по рослині.

2.  Клітина, яка утворюється в ре­зультаті злиття гамет.

3.  Тканина, яка виконує опорну і запасну функції.

4.  Рослини, в яких усі спори одна­кові за розміром.

5.  Покоління, на якому утворюють­ся спорангії зі спорами.

6.  Клітини цієї тканини постійно розмножуються.

Бесіда за запитаннями

1.  Із чим був пов'язаний вихід рос­лин на суходіл?

2.  Із чим пов'язані складнощі при­стосування до життя на суходолі?

3.  Чому у водоростей було набагато менше проблем з розмноженням, ніж у рослин, які вийшли на су­ходіл?

Учитель перевіряє кросворди, які учні склали вдома, і пропонує класу роз­гадати найкращий.

III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Цікаві рослини — мохи. Вони розпо­всюджені на всіх континентах, але не­рівномірно. У тропічних країнах вони ростуть переважно в горах. Незначна кількість видів росте в посушливих місцях, наприклад у степах, деякі живуть на корі дерев. Основна ж маса видів зосереджена у вологих місцях північної півкулі, у районах із помірним  і холодним кліматом, особливо в тундрі, на болотах.

 Постановка проблемних запитань:

• Чому поширення мохів пов'язане з водою?

• У сухих степах і напівпустелях на  поверхні ґрунту ростуть особливі види мохів. У який час і за яких умов можливе їхнє статеве роз­множення?

• Чому мохоподібних вважають слі­пою гілкою в розвитку рослин?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Мохоподібні — вищі спорові рослини. Загальна характеристика відділу

(Розглядається на прикладі зозулино­го льону)

Рослина моху складаєть­ся з єдиного нерозгалуженого стебла, густо вкритого спірально розміщени­ми листками. У верхній частині, на яку потрапляє світло, стебло та листки зе­лені, у нижній — жовто-бурі (оскіль­ки в умовах недостатньої освітленості хлорофіл руйнується) У мохів відсут­ні корені, а їх функцію виконують ризоїди —утримують рослину в ґрун­ті та всмоктують поживні речовини. Стебло в мохів укрите шкіркою, під якою знаходиться тоненький шар механічної тканини, а в центрі пучечок і видовжені клітини, які виконують  провідну функцію.

Заповнення таблиці «Характеристика основних відділів вищих спорових рослин» (див. табл.).

(Учні самостійно заповнюють перші три колонки, а останню — під час вивчення теми «Значення вищих спорових рослин».)

2. Розмноження мохоподібних

(Розповідь учителя з демонструванням таблиці)

Зозулин льон — дводомна рослина. Чоловічі та жіночі органи розміщені на різних особинах. Під час розмноження спостерігається чергування поколінь (статевого та нестатевого). Статеве покоління називають гаметофітом. Воно здатне до статевого розмноження й утворює гамети. Гаметофіт розпочинається з проростання спори і завершується дозріванням га­мет. Гамети утворюються на гаметофіті: на одних рослинах — сперматозоїди з джгутиками, а на інших — яйцеклі­тини. Злиття яйцеклітини й спер­матозоїда відбувається з допомогою води, по якій рухається сперматозоїд до яйцеклітини. Зливаючись, гамети утворюють зиготу, з якої виростає не­статеве покоління (спорофіт). Воно здатне до нестатевого розмноження з утворенням спор. Спори дають по­чаток гаметофіту.

Відділ	Представ­ники	Середовище життя	Особливості будови	Значення в природі й житті людини
Мохоподібні \
Хвощеподібні
Плауноподібні
Папоротеподібні

Схема циклу розвитку мохів

                                  Чоловіче статеве                           Жіноче статеве

                                        покоління                                 покоління

                                       (гаметофіт)                               (гаметофіт)

                                               сперматозоїд                               яйцеклітина

      вода

                                                                                         нестатеве покоління

                                                                                              (спорофіт)

 

                                                                                                  Спори

(Учні замальовують схему в зошиті.)

3. Риси подібності й відмінності в будові мохів і водоростей

Подібність: не мають судин і коре­нів; запліднення пов'язане з водою; серед мохоподібних немає здерев'я­нілих форм.

Відмінність: мають листостеблову бу­дову; їм властиві деякі тканини (по­кривна, основна, механічна).

Під час вивчення нового матеріалу учні поступово відповідають на про­блемні запитання, які були поставле­ні на початку уроку.

V. Закріплення матеріалу

Гра «Вірю — не вірю»

Учням пропонується відповісти на запитання, що починаються слова ми: «Чи вірите ви в те,  що...» Наприклад:

•    Чи вірите ви в те, що мохоподібні зустрічаються в напівпустелях?

•    Чи вірите ви в те, що у мохів у життєвому циклі переважає нестатеве покоління?

•    Чи вірите ви в те, що у мохоподібних є корені?

•    Чи вірите ви в те,  що зозулин льон звичайний є дводомною рослиною?

•    Чи вірите ви в те, що спори зозу­линого льону розносить вітер?

VI. Підведення підсумків уроку.

 Гра « Мікрофон»

  Діти розповідають, що нового вони дізналися на уроці., чи сподобався їм урок.

 Вчитель аргументовано оцінює роботу учнів на уроці.

VIІ. Домашнє завдання

Прочитати  відповідний параграф.

Підготувати «шпаргалку» з помил­ками.

Тема. Внутрішнє середовище організмів. Склад і функції крові.

Мета.

    Сформувати в учнів поняття про внутрішнє середовище організму, його склад, відносну сталість. Дати поняття про кров, лімфу і тканинну рідину як внутрішнє середовище організму;

    Формувати компетентне ставлення учнів до проблем здоров’я та здорового способу життя.

   Розвивати увагу та спостережливість за допомогою методу «Парадоксальна розповідь»;

    Удосконалити вміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається, уміння логічно мислити та робити відповідні висновки;

   Активізувати вміння швидко знаходити взаємозв’язки між предметами, явищами, подіями;

    Формувати аналітичне мислення

    Удосконалювати навички самостійності, уміння організовувати свій робочий процес, повагу до оточуючих;

    Виховувати бережливе ставлення до свого організму як унікальної біологічної системи.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І.  Розминка.

Учитель:  Добрий день, діти! Подивіться на мене й один на одного, посміхніться. Адже нічого так не привертає уваги один до одного, навіть у дуже серйозних справах, як усмішка. А на нас сьогодні дійсно очікує дуже багато роботи - вивчити нову систему органів людини.

      Нелегка сьогодні в нас тема уроку

      Людей вона, діти, цікавить нівроку!

      Хвилює усіх вона вже століття й віки,

      Про кров поговоримо з вами і ми.

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів

«Мозковий штурм»

Учитель:  

Пригадайте:

-         Які є тканини в людському організмі?

-         До якої групи тканин відносять кров та лімфу?

-         Як ви вважаєте, що таке кров?

-         Чи може людина жити без крові?Чому?

-         Які ви знаєте обряди різних народів, пов’язанні з кров’ю, приказки?

Учитель: - Чи знаєте ви, що... (прийом «Хвилинка цікавинка»)

Споконвіку з кров'ю пов'язували велику силу, нею скріплювали священні клятви, шлюби. Стародавні греки приносили кров у жертву богам, а їх лікарі лікували психічнохворих кров'ю здорових людей. Римські імператори приймали ванни з кров'ю молодих тварин, щоби повернути собі молодість. В Україні навесні хворим робили кровопускання, щоб омолодити організм.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Постановка проблемне запитання:

-         Кров називають «полоненим морем». Поясніть причини таких тез. Обґрунтуйте свою думку.

Відповіді учнів

Учитель: - Чи дійсно такі важливі знання про кров? Може, не потрібно глибше вивчати цей матеріал, адже багато що нам вже відоме?

Відповіді учнів

Учитель: - Отже, ми будемо вивчати тему «Кров і лімфа» протягом 6 уроків. Тема, яку ми розглянемо на сьогоднішньому уроці перша в даному блоці і звучить так: «Внутрішнє середовище організмів. Склад і функції крові».

Після закінчення сьогоднішнього уроку ви зможете:

•    дати характеристику внутрішньому середовищу організму;

•    розкрити суть понять «гомеостаз», «плазма крові», «еритроцити», «лейкоцити», «тромбоцити», «фізіологічний розчин»;

•    визначити функції крові.

ІV. Проектування.

Учитель: -  Пропоную побудувати роботу над темою за таким планом:

ü  Внутрішнє середовище організму.

ü  Дифузія й осмос.

ü  Склад крові.

ü  Функції крові.

ü  Міні-вікторина (тестування) з даної теми.

Учитель: У вас є доповнення до плану? Учитель вносить корективи до плану, ураховуючи пропозиції учнів, вносить корективи в план.

V. Вивчення нового матеріалу

Учитель: - Приступимо до виконанню нашого плану діяльності. Сьогодні на уроці, вивчаючи зміст § за підручником, пропоную попрацювати вам у парах за методом «ажурної пилки».

Який ряд бажає працювати над п. 2 «Які функції виконують рідини внутрішнього середовища організму?», п. 3 «Який склад крові?» та п. 3 «Які функції крові?»

Кожний ряд отримує завдання опрацювати інформацію й оволодіти нею на рівні, достатньому для обміну з іншими.

Ознайомившись із новим матеріалом, діти створюють нові експертні групи

Учитель: - Питання, яке розкриває поняття дифузії й осмосу, залишаю за собою та поясню вам на наочному досвіді. Після цього досвіду спробуйте відповісти на запитання: Чи можемо ми при втраті крові додати просто воду, для підтримки постійного об'єму крові?

Розповідь вчителя

Учитель: - Отже, вислухавши лекцію прошу відповісти вас на моє запитання?

Учні повертаються в домашні групи й обмінюються інформацією, отриманою в експертних групах.

Відповіді учнів

VI. Рефлексія. Осмислення взаємозв′язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі

Учитель:  - Вам зрозумілий матеріал, з яким ви ознайомились? Чи є запитання, які необхідно обговорити разом? Попрацюємо над таблицею «Кров».

Далі відбувається рефлексія результатів роботи учнів у «ажурній пилці». Учні працюють з роздатковими картками та складають опорний конспект.

VII. Узагальнення та систематизація знань

Учитель: - Пригадаємо: що складає внутрішнє середовище організму? (Кров, лімфа та тканинна рідина).

Для забезпечення нормальної життєдіяльності клітин тіла кров, лімфа та тканинна рідина повинні мати визначений і достатньо постійний склад. Як називається постійність умов життєдіяльності клітин у внутрішньому середовищі? (Гомеостаз)

А тепер проведемо вікторину-тестування «Врятуй людину».

Кожному ряду дають  тестові завдання, які вони виконують протягом 2 хвилин. Учитель перевіряє. Якщо відсоток правильних відповідей не менше 80 %, то команді дається частина тіла людини, яку вони кріплять до магнітної дошки.

Завдання:

1.     Виберіть клітини крові:

А) Еритроцити

Б) Лейкоцити

В) Тромбоцити

Г) Хромоцити

2. Вкажіть функції, які виконує тканинна рідина:

А) Здійснює безпосередній контакт з усіма клітинами тіла

Б) Забезпечує обмін речовин між клітинами, кров’ю і лімфою

В)Забезпечує обмін речовин лише між клітинами і кров’ю

Забезпечує обмін речовин лише між лімфою  і клітинами

3.     Позначте функцію крові, завдяки якій вона переносить кисень до тканин, а вуглекислий газ від тканин до органів дихання:

А) Дихальна

Б) Регуляторна

В) Транспортна

Г) Живильна

4. Позначте функції крові:

А) Дихальна

Б) Регуляторна

В) Транспортна

Г) Формотворча

Д) Видільна

Е) Терморегуляторна

Є) Захисна

З) Живильна

5. Хто уперше відкрив клітини крові?

А) І. Павлов

Б) Марчелло Мальпігі

В) Ч. Дарвін

VIII. Оцінювання

IX. Повідомлення та пояснення домашнього завдання

1.     Опрацювати відповідний параграф у підручнику.

2.     Скласти сенкани до термінів « Кров», « Лімфа».

3.     Підготувати цікаві факти паро внутрішні рідини організму (за бажанням)

Урок № 35

Тема уроку.  Розмноження, розвиток та різноманітність хрящових       риб.

Мета уроку: поглибити знання учнів про хрящових риб, ознайомити з особливостями розмноження та розвитку, основними представниками класу, їх біологічними особливостями, значенням в природі та житті людини; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, спостережливість; продовжити формувати навички роботи з додатковою літературою, вміння готувати повідомлення; розвивати пізнавальний інтерес; виховувати бережливе ставлення до природи, формувати у учнів розвиток життєвих компетентностей: здоров’язберігаючої, комунікативної, інформаційної, соціальної, продуктивної творчої діяльності, саморозвитку і самоосвіти.

Обладнання: мультимедійна установка (проектор, екран), презентація до уроку

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Хід уроку

І.Організаційний момент, налаштування класу на роботу

ІІ. Актуалізація опорних знань

1) Вправа «Зробіть позначення на малюнку» (слайд №1)

2) Вправа «Дайте відповідь на запитання» (слайд №2)

1.     Визначте систематичне положення  хрящових риб?

2.      Які особливості опорно-рухової системи, та покривів тіла хрящових риб?

3.     Поясніть вислів “акули приречені до вічного руху”

4.     В чому полягають особливості будови нервової системи?

5.     Які особливості кровообігу у акул?

               6.Які органи чуття має акула?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

В основу продовження життя кожного організму закладено процес відтворення собі подібних, тобто ……( розмноження). Хрящові риби не виключення. Тема сьогоднішнього уроку: « Розмноження , розвиток та різноманітність Хрящових  риб». 

Які цілі на сьогоднішньому уроці ми перед собою поставимо?

Учні відповідають

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Розглянемо особливості розмноження і розвитку хрящових риб на прикладі колючої акули.

Слайд №4

Статева система. У самки акули в яєчниках, що розміщені з двох боків тіла, визрівають яйця, які по яйцепроводах виводяться в клоаку. Розширений кінець яйцепроводу називається маткою. У сім’яниках самців визрівають чоловічі статеві клітини, які виводяться назовні по спеціальних вивідних протоках.

Запліднення в колючої акули відбувається всередині організму. Залежно від виду акул спостерігається два способи відтворення потомства: яйцеродіння і яйцеживородіння.

За умови яйцеродіння самка відкладає великі яйця, котрі розвиваються у воді. (слайд5) Вони можуть бути вкриті м’якими оболонками або рогоподібною капсулою зі спеціальними «гачками». Яйця плавають у товщі води або чіпляються «гачками» за водорості. За умови яйцеживородіння самка народжує малят, здатних до самостійного життя. Зародок розвивається в статевих шляхах організму матері. У яйцеживородних акул, у тому числі й у катрана, кровоносні судини матері щільно обплітають яйце, утворюючи щось на зразок пуповини ссавців. А кожний зародок прикріплюється до певного місця матки акули.

Розвиток

У акул немає стадії личинки. З яєць або з утроби матері виходять малята, подібні до своїх батьків, але менші за розміром. Ростуть акули повільно, статевозрілими стають лише в 5-річному віці. Живуть близько 25 років.

Слайд 6

Різноманітність хрящових риб

1.    Класифікація хрящових риб (слайд № 7)

2.    Характеристика ряду Акули (слайд №8)

Різноманітність акул (демонстрація слайдів №9-14,; повідомлення учнів – випереджальне  домашнє задання)

-         китова акула

-         біла акула

-         акула-молот

-         катран

-     крокуюча акула

-         акула-гоблін, піщана акула

3.    Ряд Скати (слайд № 15-19) розповідь, повідомлення учнів

-         Хвостокол

-         Електричний скат

-         Манта

V.  Узагальнення знань

слайд 20

Вправа « Закінчи речення»

1.     Клас хрящові риби поділяються …

2.     У акул запліднення …

3.     Акули розмножуються …

4.     У акул немає стадії …

5.     Найбільша акула - …

6.     Особливу небезпеку для людини становить акула …

7.     В Чорному морі живе акула - …

8.     Тіло ската …

9.      Скат морський диявол інакше називається -...

10.                       Небезпечні для людини скати…

VІ.  Підведення підсумків уроку

Рефлексія

1.     Про що ми дізналися на у році?

2.     Чи сподобався сьогоднішній урок? Чим саме ?

Виставлення оцінок.

VІІ.  Домашнє завдання   (слайд 21).

1.  Опрацювати матеріал підручника § 33.

2.  Підготувати невеликі цікаві дані про кісткових риб (назви,    розміри, забарвлення).

Цікавинки про акул

• Акули з'явилися на Землі близько 300 млн років тому.

• Ряд налічує близь 370 видів акул - від карликової колючої акули до гігантської китової акули

• Мускулатура і будова тіла забезпечує акулі прекрасну гідродинаміку: за кілька секунд вона розвиває швидкість від 60-100 км / ч.

• Зуби у акули зростають у кілька рядів, і втрачені тут же замінюється новим.

• Акули як вид надзвичайно широко поширилися по вертикалі океану: від поверхні до жахливої глибини в 5000 м.

• Акули не можуть дихати, якщо не рухаються: їх зябра не забезпечені ніякої мускулатурою, щоб самостійно проганяти воду: їм постійно доводиться ворушиться, щоб вода омивала легені.

• Акули надзвичайно короткозорі (бачать на відстані приблизно 2 метрів), але володіють прекрасним нюхом.

• Китова акула - найбільша серед усіх акул. У довжину ця риба досягає 14 метрів

• Дитинчата акули народжуються з гострими зубами і здатністю правильно полювати з першої спроби

• Акула відчуває запах як відкладають ікру риби за півтора кілометра

• Акула чує запах однієї краплі крові на відстані майже в півкілометра

• З усіх акул самим розвиненим нюхом володіє молотоголова акула

• органи чуттів акули вловлюють будь-який рух за 90 метрів

• У акули найсильніші щелепи з усіх тварин на планеті. Її укус у два рази сильніше укусу лева

• Зуби тигровій акули можуть прокусити черепашачий панцир

• Найнебезпечніше місце в світі, де можливі напади акул - пляж міста Аманзімтоті в Південній Африці

• Щороку по всьому світу люди виловлюють понад 100 мільйонів акул

Тема: Лейкоцити.  Імунітет.

Мета. Освітня:сформувати поняття про лейкоцити; вивчити будову і функції лейкоцитів і пов’язані з ними захисні властивості крові; сформувати поняття про імунітет, види імунітеті, щеплення; розкрити роль І. Мечникова у створенні вчення про  імунітет; формувати компетентне ставлення учнів до проблем здоров’я та здорового способу життя. Розвиваюча: розвивати увагу, мислення спостережливість; Сформувати поняття про СНІД та способи його попередження; формувати аналітичне мислення, мовленеву компетентність продовжувати формування вміння працювати з довідковою літературою, вміння порівнювати, аналізувати і узагальнювати. Виховна: виховувати бережливе ставлення до свого організму; пропагувати здоровий спосіб життя.

Тип уроку: комбінований

Основні поняття та терміни:    лейкоцити, фагоцити, щеплення, імунітет, гуморальний імунітет, клітинний імунітет, антигени, природний і штучний імунітет, активний і пасивний імунітет, антитіла, лікувальна сироватка, мікропрепарати, мікроскоп.

Хід уроку

І. Розминка.

Створення сприятливого психологічного клімату

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель: На минулому уроці ми вивчали  такі формені елементи крові як еритроцити. От тепер у нас є можливість перевірити ваші знання.

Виконання тестового завдання.

1. Рідини, що складають внутрішнє середовище організму:
а) кров;                                   б) лімфа;

в) тканинна рідина;               г) плазма.

2. До рідкої частини крові належить:

а) лімфа;                        б) вода;                в) плазма.

3. Характерні особливості будови і функції еритроцитів:

а) ядра немає;                            б) двояко вигнута кругла форма;

в) містить гемоглобін;    г) транспортують кисень.

4. Характерні особливості будови і функції лейкоцитів:
а) ядра немає;                                           б) є ядро;

в) здатний до активного руху;        г) знищують бактерії.

   5. Позначте групу крові, в якої відсутні аглютиногени в еритроцитах:

       а) І;                        б) II;

       в) III;                       г) ІV.

6. Позначте групу крові, в якої відсутні аглютиніни в плазмі крові:

       а) І;                        б) II;

       в) III;                       г) ІV.

7. Вкажіть захворювання, до якого призводить зменшення гемоглобіну в крові:

       а) недокрів'я;           б) гемофілія;

       в) лейкоцитоз;         г) лейкопенія.

Учитель: Повторення набутих знань про функції та будову еритроцитів, групи крові.

-          Що таке внутрішнє середовище організмі?

-          Які формені елементи крові ви знаєте?

-          Яку головну функцію виконують еритроцити?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель: Глибокий слід в історії людства залишили епідемії чуми, холери, віспи, грипу. У 14 столітті по Європі пройшлася страшна епідемія «чорної смерті», яка забрала 15 млн. чоловік. Це була чума, яка охопила всі країни і від якої померли 100млн. осіб.

Не менш страшний слід залишила після себе і натуральна віспа, названа «чорною віспою». Вірус віспи став причиною загибелі 400 млн. чоловік, а що залишилися в живих осліпли назавжди. Зареєстровано 6 епідемій холери, остання в 1992-93 роках в Індії, Бангладеш. Епідемія грипу під назвою «іспанка» у 1918-19 роках забрала життя сотень тисяч людей, відомі епідемії під назвою «азіатський», «гонконзький», а в наші дні - «свинячий» грип.

Найстрашніші хвороби позбавляли життя одних і не вражали інших. Людина заражається частіше, ніж хворіє, іншими словами людина не завжди захворює. Чому?

Відповіді дітей.

Оголошення теми та мети уроку

Учитель: А зараз давайте послухаймо повідомлення про основоположника імунології – Л. Пастера.

Повідомлення учнів

IV. Вивчення теми.

1)      Лейкоцити. Їх будова та функції.

Розповідь учителя

 Розгляд таблиці «Склад крові» та заповнення таблиці у зошиті.

Формений елемент	Будова клітини	Місце утворення	Місце відмирання	Функції

ІІ. Розгляд постійного мікропрепарату «Лейкоцити»

2)      Види лейкоцитів

Розгляд схеми «Види лейкоцитів» та їх аналіз

    Еозинофіли                               

    Нейтрофіли                             

Види лейкоцитів               Моноцити  

Лімфоцити

 Базофіли

3)             Імунітет – здатність організму зберігати свою біохімічну індивідуальність.

Учитель: І.Мечников вважав, що рухливі клітини крові — лейкоцити — є захисними клітинами, здатними знищувати бактерії та інші ксенобіотики. Коли було одержано переконливий експериментальний матеріал, що підтвердив захисну роль лейкоцитів у боротьбі з мікроорганізмами, І.І.Мечников опублікував так звану фагоцитарну теорію імунітету, назвавши лейкоцити фагоцитами. За відкриття явища фагоцитозу (1882 р.) присуджено Нобелівську премію (1908 р.)

4)      Неспецифічний та специфічний імунітет. (Пояснення) Демонстрація мультимедійної презентації «Фагоцитоз».

Коментарі учителя

V. Рефлексія.

Дидактична гра «Третій зайвий»

Учитель: Вам потрібно розділитися на три групи. Кожній групі буде дано конверт з термінами, які стосуються нашої сьогоднішньої теми. Ваше завдання визначити, який термін зайвий.

Захист результатів.

Учитель: А тепер пропоную записати нові терміни в словнички.

Робота з підручником та зошитом.

VI. Узагальнення та систематизація знань.

І. Графічний біологічний диктант

1.   І.І.Мечников опублікував так звану фагоцитарну теорію імунітету.

2.   Захоплення рідких частинок - фагоцитоз

3.   Імунітет буває штучний і гуморальний

4.   Водний розчин солей, концентрація якого дорівнює 0,9%, називають фізіологічним розчином.

5.   Лейкоцити – це червоні кров’яні тільця.

6.   Імунітет – здатність організму зберігати свою біохімічну індивідуальність.

7.   Моноцити  та лімфоцити – це види лейкоцитів.

8.   Тромбоцити та еритроцити – це види лейкоцитів.

9.   Недокрів'я пов'язане зі зменшенням тромбоцитів у крові.

10.Л. Пастер – основоположник імунології.

     +       -         -          +        -      +       +        +        -     +

 

     1         2         3        4       5        6         7       8       9      10

ІІ. Колективна робота учнів. Заповнення схеми-таблиці «Роль вчених у розвитку імунології» на дошці:

VII. Оцінювання.

 Метод «Мікрофон».

VIIІ. Повідомлення та пояснення домашнього завдання.

Вивчити §

На вибір учні:

1.Скласти кросворд на тему «Формені елементи крові»

2.Підготувати презентацію «Імунітет та його значення в житті людини»

3. Підготуватися до проекту «СНІД- загроза людства»

4. Скласти скенкан «Лейкоцити»

Тестові завдання до уроків  «Водорості» та « Вищі спорові рослини»

І рівень: за кожну вірну відповідь — 1бал (загальна сума — 3 бали);

II  рівень: за кожну вірну відповідь — 1 бал (загальна сума — 3 бали);

III  рівень: за повну відповідь — 3 бали;

IV рівень: за повну відповідь — 3 бали.

Варіант І

І рівень

1.  До одноклітинних водоростей належить:

а)   ламінарія;

б)   улотрикс;

в)   хламідомонада.

2.  Мохоподібні мають такі органи:

а)    корінь;

б)   пагін;

в)   квітку.

3.  Торф утворюється із перегнилих спресованих решток:

а) чоловічої папороті;

б) хвоща польового;

 в) сфагнуму.

ІІ рівень

Вставте пропущені слова.

1.    У життєвому циклі папороті пе­реважає... покоління.

2.    Хвощі є... рослинами.

3.    Спори у вищих спорових рослин утворюються на...

ІІІ рівень

Чому водорості не живуть на глиби­нах понад 250 метрів?

IV рівень

Дорослі рослини сфагнуму не мають ризоїдів. Яким чином вони утримуються у вертикальному положенні та з допомогою чого всисають воду?

Варіант II

І рівень

1. До вищих спорових рослин належать:

а) водорості;

б) папороті;

в) гриби.

2.  Органоїд клітини водоростей, що містить у собі хлорофіл, — це:

а)   хлоропласт;

б)   вакуоля;

в)   ядро.

3.  У папоротей корені та пагони ма­ють особини:

а)   статевого покоління;

б)   нестатевого покоління.

II рівень

Вставте пропущені слова.

1.    Тіло хвоща поділене на... і...

2.   Спори у папоротей знаходяться в...

3.    Тіло водорості називається...

ІІІ рівень

Яке значення у природі й житті люди­ни мають вищі спорові рослини?

IV рівень

Мохи можуть залишатися живими під снігом, розвиватися за незначної кількості світла, а от без води їхня життєдіяльність практично припи­няється. Чому?

Варіант III

І рівень

1. Статеве покоління переважає у життєвому циклі:

а)   мохоподібних;

б)   папоротеподібних;

в)   хвощеподібних.

2. Вічко у клітині водоростей:

    а) виконує функцію накопичення поживних речовин;

б) бере участь у сприйнятті світла.

3. Іод отримують:

а)   із водоростей;

б)   із плаунів;

в)   із хвощів.

II рівень

Вставте пропущені слова.

1.    Запліднення у вищих спорових рослин можливе тільки за наяв­ності...

2.    Статеві органи і статеві клітини розвиваються на...

3. Колір бурих водоростей залежить від...

ІІІ рівень

У чому полягає практичне значення вимерлих вищих спорових рослин?

IV рівень

Відомо, що під час першої і другої світових воєн як перев'язочний ма­теріал широко використовували су­хий сфагнум. Поясніть чому.

Варіант IV

I рівень

1.  Зі спори папороті виростає покоління:

а)  статеве;

б)  нестатеве.

2.  Хламідомонада належить до гру­пи:

а)  одноклітинні;

б)  багатоклітинні;

в)  колоніальні.

3.  Морська капуста — це:

а)  ламінарія;

б) хлорела;

в) спірогира.

II рівень

Вставте пропущені слова.

1.    Відділи рослин, які належать до вищих спорових, — це...

2.    Водорості, які мешкають на най­більших глибинах, — це...

III рівень

За яких умов водорості можуть існу­вати в ґрунті?

IV рівень

Якщо один кінець пучка сухого сфаг­нуму опустити у посудину з водою, а інший — у порожню, то в порож­ній посудині невдовзі з'явиться вода. Чому?

Варіант V

І рівень

1.  Мохоподібні мають:

а)  корені;

б)  ризоїди;

в)  кореневище.

2.  Вищі спорові рослини розмножу­ються з допомогою:

а)  насіння;

б)  спор;

в)  насіння і спор.

3. Кількість води в клітин і хламідо­монади регулюють:

а)   травні вакуолі;

б)   скоротливі вакуолі;

в)   вічко.

ІІ рівень

Вставте пропущені слова.

1.   Сучасні папоротеподібні є... рос­линами.

2.   До нитчастих водоростей нале­жить.. .

3.   Розміри ламінарії досягають... метрів.

III рівень

У сухих степах та напівпустелях на поверхні ґрунту ростуть особливі види мохів. В який час і за яких умов можливе їхнє статеве розмноження?

IV рівень

Що спільного та відмінного між во­доростями та вищими споровими рослинами?

Варіанту VI

І рівень

1. Листки у плауноподібних є ви­ростами:

а) стебла;

б)  кореня;

в)  кореневища.

2.  «Цвітіння води» спричиняють водорості:

а)  одноклітинні;

б)  бурі;

в)  червоні.

3.  Покоління, на якому утворюють­ся спори:

а)  статеве;

б)  нестатеве.

II рівень

Вставте пропущені слова.

1.   До світла хламідомонада орієнту­ється з допомогою...

2.   Колір червоних водоростей зале­жить від...

3.   У коробочці зозулиного льону знаходяться...

ІІІ рівень

У чому особливості будови листка сфагнуму? Як будова пов'язана з функціями?

IV рівень

Водорості, як і всім рослинам, для; живлення потрібне сонячне світло, че­рез що більшість із них живе в морях і океанах поблизу поверхні. Проте бурі й червоні водорості можуть жити на значних глибинах, куди світло майже не проникає. Поясніть це явище.

Урок № 13

Тема.  Категорія «біорізноманіття». Генетичне видове і екосистем не   біорізноманіття. Причини і наслідки деградації біорізноманіття. Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття. Основні категорії заповідних об’єктів.

Мета.  Ознайомити учнів з категорією «біорізноманіття», розглянути генетичне, видове й екосистемне біорізноманіття, причини й наслідки його деградації, розглянути основні категорії природозаповідання, довести, що охорона і відтворення біорізноманіття є необхідною умовою підтримання стабільності біосфери.

              розвивати навички порівняння й аналізу на основі фактів;

                 виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети, а також до життя людини як найвищої цінності; навчати учнів бачити красу навколишнього світу; виховувати милосердя, співчуття до всього живого, готовність охороняти природу.

Хід роботи

І. Організаційний етап

Вітання вчителем учнів, побажання успіхів, співпраці.

Інтерв’ю: Мені було б цікаво, якби сьогодні на уроці…

ІІ. Актуалізація опорних знань

Прийом  « Продовжіть речення»

1.            Невиснажливе природокористування…

2.             Досягти балансу між основними сферами господарської діяльності можливо завдяки …

3.            Необхідно приділяти багато уваги охороні рідкісних видів живих організмів, тому що…

4.            Для України характерний тип природокористування…

5.            Причини панування  цього  типу…

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Поетична хвилинка:

Я вірю, що зелень трави гідна краси зірок,

І що не гірше від них мурашка і яйце перепілки,

І що лісова жаба – теж незрівнянний шедевр,

І лось, що похмуро жує, перевершує будь-яку статую…

А миша – це диво, що може вразити мільйони невірних.

                               Волт Вітмен  «Пісня про себе»

Бесіда 

1.            Які живі організми згадуються у вірші?

2.            Яких ще представників живої природи ви знаєте?

3.            Як називають різноманітність живих організмів?

4.            Чи можна людину віднести до елементів біорізноманіття? Відповідь обґрунтуйте.

Тож на сьогоднішньому уроці мова піде про біорізноманіття його різновиди, причини деградації та ефективні форми його збереження.

ІV. Вивчення нового матеріалу

-                Категорія «біорізноманіття». Генетичне видове і екосистем не   біорізноманіття.

Розповідь учителя з елементами бесіди

         Біологічне різноманіття є головним природним і генетичним ресурсом окремо взятої країни і планети в цілому, основою стабільності функціонування біосфери.  Біорізноманіття є цінністю, що має ключове екологічне, соціальне, економічне та естетичне значення. Збереження біорізноманіття належить до найголовніших у глобальній концепції стратегії і тактики виживання людства.

Історичний факт

Поняття «біорізноманіття» почало широко застосовуватися після того, як 1986 р. в США відбувся Національний форум з біорізноманіття, а 1988 р. за результатами його діяльності відомий американський біолог Едвард Вільсон видав книжку «Біорізноманіття».

Обговорення цитати

1.            Як ви розумієте цитату?

Біорізноманіття – це міст, що тримається на певній кількості колон. І чим багатша екосистема – тим більше колон. Втрата кількох з них спричинить руйнування мосту. Тому так важливо підтримувати збереження кожного виду в екосистемі. (Олексій Бурковський)

Групова робота. Метод « Навчаючись учусь»

Завдання для групи №1

1.            Охарактеризувати  категорії біорізноманіття . (Схематична презентація пояснення)

Завдання для групи №2

1.            Охарактеризувати основні аспекти екологічного (ландшафтного)  біорізноманіття . (Схематична презентація  пояснення)

Презентація пояснення групами навчального матеріалу

-              Причини і наслідки деградації біорізноманіття.

Вправа «Мозковий штурм»

Як ви гадаєте які причини деградації біорізноманіття.

(Учні називають ймовірні причини)

Вчитель узагальнює відповіді учнів і робить пояснення .

1.            Руйнування природного середовища життя

Це основна причина вимирання біологічних видів. Сюди належить заготовка деревини, добування корисних копалин, вируб лісу під пасовища, будівництво дамб і автомагістралей на місці незайманих ділянок дикої природи. Екосистеми змушені «відступати», а флора й фауна, що живе в них, утрачає необхідні умови існування.

Природне середовище розчленовується, руйнується і знищується. Порушуються маршрути міграцій. Генетичне різноманіття бідніє. Популяції тварин і рослин не можуть протистояти хворобам та іншим несприятливим факторам. Урешті-решт біологічні види один за одним вимирають

2.            Чужорідні види

Коли людина ввозить у будь-яку екосистему чужорідні біологічні види, вони можуть зайняти екологічні ніші, що до того належали іншим видам. Іноді чужорідні види змінюють усю екосистему настільки, що витісняють інші види, або приносять із собою такі хвороби, проти яких у них немає імунітету.

3.            Надмірна експлуатація природних ресурсів

Деякі біологічні види гинуть саме з цієї причини. Яскравий приклад цього — мандруючий голуб.

Прийом « Здивуй!» .  На початку XIX століття популяція цих птахів у Північній Америці була найчисельнішою. Але наприкінці того ж століття, у результаті полювання на них, цей вид опинився на межі зникнення, а у вересні 1914 року в зоопарку міста Цінціннаті помер останній мандруючий голуб.

4.            Швидке зростання населення

 У середині XIX століття чисельність населення Землі складала один мільярд осіб. Через півтора століття, коли ця кількість збільшилася до шести мільярдів, люди стали замислюватися, що використання ними природних ресурсів перевищує допустимі норми. Населення нашої планети невпинно зростає, і з кожним роком темпи витіснення нами різних видів тварин викликає все більше тривоги.

5.            Загроза глобального потепління

За оцінками вчених, підняття рівня Світового океану на 1 м може призвести до затоплення великих прибережних ділянок заболочених земель, багатих різноманітною флорою та фауною. Деякі вчені вважають, що глобальне потепління викличе танення льодового покриву Гренландії й Антарктиди, а це загрожує екологічною катастрофою.

Наслідки деградації біорізноманіття:

-         зменшення видового різноманіття

 - порушення природнього балансу

 - втрата певних генів в природі

 - нестабільність екосистем

Повністю зникло близько 800 видів з 1500 року.

-              Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття. Основні категорії заповідних об’єктів.

Розповідь вчителя

Проблеми екології – найгостріші проблеми нашого часу, і збідніння біорізноманіття – це свого роду бомба уповільненої дії, закладена під людську цивілізацію.

Збереження біорізноманітності — спільна справа всього людства. За сучасними оцінками, сьогодні темпи вимирання видів під антропогенним пресом перевищують темпи природного вимирання в 100—1000 разів, і навіть якщо ці темпи залишаться на нинішньому рівні (а поки що вони наростають), через 50—100 років планета втратить від 25 до 50 % сучасної видової різноманітності! Мільйони, десятки мільйонів видів можуть зникнути швидше, ніж людство дізнається про їхнє існування.

 

Основними засобами здійснення загальних заходів щодо збереження і невиснажливого використання біорізноманіття є:

Ø   розвиток економічних та заохочувальних підходів щодо збереження біорізноманіття;

Ø   інтеграція зацікавлених сторін в загальну справу збереження та невиснажливого використання біорізноманіття;

Ø   забезпечення фінансування різних природоохоронних заходів за рахунок Державного бюджету України;

Ø   координація діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та громадських організацій щодо збереження біорізноманіття центральним органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища;

Ø   екологічна та біологічна освіта та просвіта населення, поширення знань щодо збереження біорізноманіття та невиснажливого використання ресурсів рослинного та тваринного світу;

Ø   підтримка ініціатив громадськості щодо збереження біорізноманіття, розвиток та поширення екологічного руху;

Ø   популяризація елементів місцевої народної культури та традицій.

Руханка

Учитель. Спробуємо зарядити свій організм життєдайною енергією на період творчої роботи під час уроку елементами йога-терапії «Вітання сонцю»: руки складені долонями перед грудьми – далі в замок – підняти руки догори, немов гілля рослин тягнеться до сонця – руки в боки, немов розтягують тіло – це «крона дерева збільшується в розмірах від чародійної сонячної енергії» - кінцівки рівні, міцні, як символ міцності коренів дерева, що росте. Організм розвивається, вітаючись із сонцем – джерелом світла, тепла, життєдайності.

Повідомлення учня «Природно-заповідний фонд України»

Приро́дно-запові́дний фонд України — ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Основними функціями природоохоронних територій є:

    підтримка чи розширення зони природного існування певних видів;

    підтримка чи покращення поширення, міграції та/або генетичного обміну певних видів;

    відновлення якості ареалів існування;

    захист видів, які знаходяться під загрозою зникнення, вразливих, ключових чи комплексних видів;

    підтримка чи покращення гідрологічних функцій; підтримка чи покращення екологічної якості;

    контроль ерозії;

    захист цінних ландшафтних форм;

    підтримка біоценозу на територіях, забруднених радіацією;

    забезпечення взаємозв'язку із сусідніми транскордонними територіями.

У природоохоронному законодавстві є стаття 60, у якій сказано, що існують природні території та об’єкти, які мають значну екологічну цінність і підлягають особливій охороні. До природно-заповідного фонду України належать:

Ø   Природні території та об'єкти:

1.            Біосферні заповідники

2.            Природні заповідники

3.            Національні природні парки

4.            Регіональні ландшафтні парки

5.            Заказники

6.            Пам'ятки природи

7.            Заповідні урочища

Ø   Штучно створені об'єкти

1.            Ботанічні сади

2.            Дендрологічні парки

3.             Зоологічні парки

4.            Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

3а роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Станом на квітень 2015 року до його складу входять понад 8 тисяч об'єктів загальною площею 3,3 мільйонів га, або 6,05% національної території[2]. Це, зокрема, 19 природних та 4 біосферних заповідника, 40 національних природних парків, 45 регіональних ландшафтних парків, 3078 пам'яток природи, 2729 заказників, 616 ботанічних, зоологічних садів, дендропарків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 793 заповідних урочища. Попри це, площа природно-заповідного фонду в Україні є недостатньою і залишаться значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де середній відсоток заповідності становить 15%.

Роздати учням  для ознайомлення  пам’ятки « Основні категорії заповідних об’єктів»

Розповідь вчителя

1948 року було організовано постійну комісію з видів рослин і тварин, яким загрожує зникнення. Результатом роботи комісії стало створення Міжнародної Червоної книги. В Україні перше видання Червоної книги побачило світ у 1980 році. Червона книга – це державний документ про сучасний стан видів рослин і тварин, які перебувають під загрозою знищення, та про заходи щодо їхнього збереження і науково обґрунтованого відтворення. 

Роздати учням  для ознайомлення  пам’ятки « Основні категорії заповідних об’єктів»

ІV. Узагальнення знань учнів.

Гра « Так чи ні»

1. Біологічне різноманіття включає генетичне різноманіття, різноманіття видів та екосистем. (Так.)

2.Місця існування більшості видів – вологі тропічні ліси. (Так)

3.Учені дали назви приблизно 10 млн. видів. (Ні. Учені дали назви менш як 1,4 млн. видів; більшість «непізнаних» видів живуть у тропіках.)

4.На Землі набагато більше видів, ніж це необхідно. (Ні)

5.Більшість видів не дає прямої користі людям. (Ні. Ми не знаємо всіх задумів природи. Буває, вдається застосувати плісняву або непомітну рослину для лікування важких хвороб.)

6.В одних місцях існує більшість видів, ніж в інших. (Так.)

7. Загальна кількість видів рослин і тварин невідома. (Так)

 8.Створення заповідників та зоопарків – найкращий спосіб збереження біологічного різноманіття. (Ні. Заповідники та зоопарки допомагають зберегти багато видів. Але для радикального розв’язання проблеми необхідно позбутися основних причин втрати біологічного різноманіття.)

9.Двома основними причинами втрати біологічного різноманіття є збільшення кількості населення в деяких країнах та зростання споживання природних ресурсів. (Так.)

10.Щойно біологічному виду починає загрожувати небезпека, він приречений до вимирання. (Ні. Види можна врятувати.)

VІ. Підведення підсумків уроку

Вправа «Мікрофон»

Ø Сьогодні на уроці я дізнався…

Ø Мені сподобалось …

Ø Я був (-ла) вражений, тим, що…

Ø Мій найбільший успіх на уроці – це …

Ø Я відчув (-ла) труднощі …

Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІ. Домашнє завдання .

1.     Опрацювати §14

2.     Підготувати інформацію про природоохоронні території свого регіону.

3.     Напишіть твір-мініатюру на тему: «Схаменіться, люди!» про необхідність захисту рослинних та тваринних організмів.( завдання на вибір)

Учитель. Закінчити урок я хочу словами П. Гвездослова:

 «Я зірвав квітку – і вона зав’яла, я спіймав жука – і він помер у мене в долоні. І тоді я зрозумів, що доторкнутися до краси можна тільки серцем».

розмноження ,розвит. та різном хрящ риб from svetorada999

Griby 03 from svetorada999

папоротеподібні from svetorada999