Чи є різниця між морськими та прісноводними рибами?

На перший погляд все зрозуміло: риби, що все життя проводять у морях (солоній воді) — морські риби, тоді як ті, що живуть в прісній воді — прісноводні.
А куди віднести риб, що живуть у прибережних частинах морів, куди впадають великі об’єми прісної води річок?  Їх прийнято вважати солоноватоводними.
Варто повернутися до історії розвитку риб. Тварини, що належать до одного й того ж класу, класу риб, але поводяться зовсім по-іншому! За викопними рештками риб іхтіологи приходять до висновку, що одні риби, проживши тривалий час в морі, переселилися в прісні водойми, інші ж, навпаки, з прісних водойм переселилися в море і стали морськими.

Геологія нашої планети постійно змінювалася: якась частина приєднувалася, якась від’єднувалася. Інколи між внутрішніми водоймами суходолу й Світовим океаном не було навіть вузького перешийка. І якщо таким чином від океану від’єдналася частина водойми, то через деякий час через опади, підземні води і впадання річок вона перетворюється на солонувату й згодом у прісну водойму. Мешканцям водойми не залишається нічого іншого, як пристосовуватися до зовнішніх умові змінитися радикально: стати прісноводними.

Є на острові Кільдін, в Баренцевому морі, могильне озеро, що  виникло внаслідок відділення невеликої частини Баренцевого моря. Зараз же жодного водного зв’язку між озером і морем немає. У Могильному озері живе морська тріска, хоча умови існування її в цьому водоймищі стають все  більш несприятливими: на поверхні вода сильно опріснена, а на глибинні забруднена сірководнем, так і виходить, що тріска може жити тільки в 6-7 метровому шарі води: жити вище унеможливлює прісна вода, а опуститися нижче — сірководень.

Такий експеримент поставила сама природа, і цікаво, що буде далі: чи зможе морська тріска перетворитися в прісноводну рибу?

Щоб правильно розподілити риб на категорії, використовується показник солоності води.

Яку ж воду вважати солоною, яку солонуватою і яку прісною? Морською водою визнається та вода, в якій натрієвої солі (кухонної, хлористого натрію (NaCl)) міститься більше 25 грамів на літр води. Солонуватою водою, яка містить від 25 до 3 грамів солі на літр. Якщо солі ще менше — вода вважається прісною. У воді, крім хлористого натрію, міститься у великій кількості і хлористий калій і інші розчинні солі, але в даному випадку ці солі в розрахунок не приймаються. Ці солі беруть до уваги, коли визначають показник «проміле» (тут можна буде почитати що це).

Проте розподіл риб на морських і прісноводних лише за ознакою солоності води у водоймі не завжди об’єктивний, адже є риби, які добре переносять різну солоність води. Для прикладу, форель — може жити в морі, в озері і в річці. У морі — живе морська форель (на Заході її називають таймень, на півночі — кумжа), в озері — озерна форель, або озерна кумжа, а в річці — струмкова форель.

Морська форель, це велика риба довжиною до 1 метра, живе в морі біля берегів Європи, але на нерест входить в річки. Озерна форель мешкає в озерах, а ікру відкладає в річках.
Доведено, що морська форель, може асимілюватися в озерну, а озерна форель, що залишилася в річці — у річкову. Всього за кілька поколінь змінюються величина і забарвлення риби. Ще цікавіше те, що перетворення спостерігається і в зворотному напрямку: струмкова форель стає озерною, а озерна — в морською. Так перетворюватися можуть далеко не всі риби, але крім форелі, звісно, є й інші представники пристосуванців. В Каспійському морі є справжні морські оселедці, які живуть і розмножуються в морі і в прісні води ніколи не заходять. Всі три групи каспійських оселедців, які мирно існують в одному місці, споріднені між собою, але вони відрізняються і за зовнішніми ознаками, і за біологічними особливостями: перша — морська, друга — солоноводна, третя — прісноводна.

Є породи оселедців, що живуть у морі, але під час нересту долають сотні кілометрів високо проти течії річок. Такі риби мають і характерну назву: «прохідні риби».
Так, для прикладу, атлантичний лосось — сьомга розмножується виключно в річках (прісна вода). Тут проводить перші роки життя його молодь, а в дорослому стані сьомга, за винятком нерестового періоду, живе в морі. Сьомгу можна віднести і до морської, і до прісноводної, оскільки розмноження сьомги відбувається в річці. А от річковий вугор, багато років живе в прісній воді, розмножується в морі. Тому його можна віднести до групи морських риб, але разом з тим і до групи прісноводних прохідних.

Отже, розподіл риб на морських і прісноводних досить умовний, але тим не менш він прийнятий у всьому світі.